«У моєї дружини був ювілей, а я страшенно непосидючий. А тут виявилося, що треба десять днів лежати на пляжі. І я оцим самим пальцем на оцьому телефоні всі ці 240 сторінок написав. І сам здивувався, як легко це йде», — розповів автор.

Твір поєднує військові пригоди, фантастику та чорний гумор. Головні герої потрапляють у полон до китайців, які хочуть створити їхні цифрові копії для розробки ідеального солдата, згодом ними цікавляться американці та мексиканські наркокартелі.

Прототипами персонажів стали побратими Луценка — оператор БПЛА з позивним Птах та київський айтівець Фікус, який на війні втратив ногу, але зберіг почуття гумору. Ще одна героїня, Баштанка, є збірним образом українських жінок, які пережили російську окупацію та стали на захист країни.

Першими читачами рукопису стали побратими Луценка. За його словами, він прагнув передати характер українців, який проявляється під час війни: здатність до самоорганізації, гумор, взаємодопомогу та готовність діяти у складних обставинах.

«Ця книжка для того, щоб ми не сумнівалися, що переможемо, — саме через те, що ми такі», — наголосив Луценко.

Ігор Полич народився 8 лютого 1989 року. Він став на захист України з перших днів повномасштабного вторгнення та тримав оборону на Запорізькому, Донецькому та Херсонському напрямках.

Після завершення військової служби чоловік проживав удома. Разом із родиною він чекав на повернення рідного брата Назара, який вважається зниклим безвісти з серпня 2023 року.

Про час зустрічі скорботного кортежу та чин похорону в громаді повідомлять додатково.

У цей час віряни та гості громади зможуть помолитися перед образом і долучитися до спільних богослужінь. У парафії запрошують прийти до храму напередодні Різдвяного посту, присвятити час молитві та духовним роздумам.

Перед іконою можна буде піднести прохання за рідних і дітей, здоров’я недужих, українських військових, полонених та зниклих безвісти, а також за мир в Україні.

Розклад богослужінь у будні: 18:00 — Свята Літургія. У неділю та святкові дні: 08:00 — Сповідь, 09:00 — Утреня, 10:00 — Свята Літургія.

Ікона залишатиметься у храмі Воздвиження Чесного Хреста до 6 грудня.

За повідомленням громади, військовий загинув 3 листопада 2026 року під час виконання обов’язків військової служби, пов’язаних із захистом Батьківщини. Причиною стала атака ворожого безпілотника, який влучив в укриття поблизу населеного пункту Монастирське Бориславського району Херсонської області.

У громаді висловили співчуття матері, брату, рідним, близьким та побратимам полеглого захисника.

7 листопада відбудеться зустріч траурного кортежу із загиблим воїном. О 14:10 він формуватиметься біля будинку старости у селі Ковалівка та вирушить до моргу в Коломиї, звідти о 15:00 кортеж вирушить назад до Ковалівки.

Про дату та час похорону повідомлять додатково.

Половину складу збірної України на змаганнях представляли спортсмени з Івано-Франківської обласної федерації.

Мар’яна Сливінська здобула срібло у категорії ката серед жінок.

Юрій Сливінський виборов бронзу у категорії ката серед чоловіків віком понад 45 років.

Анастасія Симончук здобула дві бронзові медалі: у ката та куміте серед жінок 18–21 року. У куміте спортсменка виступала у ваговій категорії до 55 кг.

Підготував спортсменів тренер Станіслав Шмат.

За основу роботи взяли фігуру, пошкоджену російськими військовими, від якої збереглася лише голова. Мирослав Романів доповнив її металом, бетоном та антидроновою сіткою. Окремим елементом став тризуб із нержавної сталі.

Історію створення твору розповів ветеран війни Ілля Тітко, який координував доставку скульптури до Калуша. За його словами, це образ ангела-переможця, охоронця і спасителя.

У Калуській міській раді зазначили, що військовослужбовець працював над композицією протягом кількох місяців, поєднуючи творчість зі службою. Через виконання військових обов’язків автор наразі не може особисто представити свою роботу в Калуші, а остаточну назву скульптури ще не узгодили.

У липні 2026 року на території музею встановили першу роботу Мирослава Романіва — «Берегиню відродження», створену з брили вапняку. Обидві скульптури мають різні матеріали та художні образи, але спільні мотиви української ідентичності, захисту, стійкості та відродження.

Мирослав Романів захоплювався скульптурою з юності, навчався в училищі культури та Косівському державному інституті прикладного та декоративного мистецтва. Після початку повномасштабного вторгнення він служив у 79-му батальйоні 102-ї окремої бригади Сил територіальної оборони ЗСУ, зазнав поранення, а згодом перевівся до окремого інженерного батальйону, де продовжує службу.

Серед присутніх були мер Маямі Ейлін Гіггінс, тимчасовий повірений у справах України у США Денис Сєнік, віцепрезидент Світового конгресу українців Андрій Футей та ініціатор Olympic Dreams Анатолій Бойко. США стали шістнадцятою країною, яка прийняла українських спортсменів у межах проєкту, започаткованого благодійним фондом «Майбутнє — дітям» у березні 2022 року.

Меру Маямі та членам міської комісії вручили подяки від Ірпеня, а також передали книгу «Історія України» з підписом першої леді Олени Зеленської. Ірпінь і Маямі є містами-побратимами з 2022 року.

Після прийому українські дзюдоїсти вирушили до Гейнсвілла, де на турнірах Panamerican Open та Panamerican Cup вибороли вісім нагород — одну золоту та сім бронзових. Золото серед кадетів здобула Яна Довгун, бронзу — Вікторія Даниленко, Амір Мушик, Максим Габелок, Сергій Каракін і Ростислав Маринич.

Жінка перебувала в Києві, Харкові та на Одещині, займалася власними справами й брала участь у зйомках кулінарного проєкту «МастерШеф». Водночас командування військової частини вважало, що офіцерка проходить лікування, і продовжувало нараховувати їй виплати.

Унаслідок цього державі завдано збитків на майже 250 тис. грн. Працівники ДБР перевіряють можливу причетність до оборудки інших осіб, зокрема встановлюють, чи сприяли посадовці військово-медичного закладу оформленню документів про стаціонарне лікування без фактичного перебування пацієнтки в лікарні.

Військовослужбовиці повідомили про підозру за ч. 4 ст. 409 КК України — ухилення від військової служби шляхом обману в умовах воєнного стану, та ч. 3 ст. 190 КК України — шахрайство, вчинене в умовах воєнного стану, що завдало значної шкоди.

Досудове розслідування триває, встановлюються всі обставини та можливі співучасники. Викриття відбулося у взаємодії зі Службою безпеки України, процесуальне керівництво здійснює Дарницька спеціалізована прокуратура у сфері оборони Центрального регіону.

Відповідно до ст. 62 Конституції України, особа вважається невинуватою, доки її вину не буде доведено обвинувальним вироком суду.

За його словами, необхідність встановлення світлофора зумовлена інтенсивним рухом на вулиці Надрічній та близьким розташуванням навчального закладу.

Протягом 2021-2025 років на цій ділянці зафіксували вісім дорожньо-транспортних пригод. Три з них — наїзди на пішоходів на нерегульованому переході, ще одна — на велосипедиста. Внаслідок однієї з аварій загинула людина.

Замовником робіт виступила компанія ТОВ «Класик-Авто», яка повністю профінансувала реалізацію проєкту. Йдеться про придбання та монтаж світлофорного обладнання, виготовлення проєктної документації та проходження експертизи, реконструкцію перехрестя, встановлення дорожніх знаків і необхідної інфраструктури.

Загальна вартість проєкту становить 4 351 199,06 гривні з ПДВ.

Світлофор встановили 15 вересня, на те, щоб він запрацював, знадобилися три тижні.

На місце події прибуло відділення 13-ї державної пожежно-рятувальної частини. Рятувальники підняли з місцевого ставка тіло чоловіка 1971 року народження та передали його правоохоронцям.

Ще один випадок стався 6 листопада в селі Бистриця Поляницької територіальної громади Надвірнянського району. Повідомлення про подію надійшло на лінію 101.

Для допомоги поліцейським залучили працівників місцевої пожежної команди села Бистриця. Вони підняли з річки Бистриця-Надвірнянська тіло хлопчика 2011 року народження та передали його правоохоронцям.

Обставини обох випадків встановлюють правоохоронні органи.

У ДСНС Прикарпаття закликають громадян дотримуватися правил безпеки поблизу водойм, не виходити на нестійкі та небезпечні ділянки берегів і не ризикувати власним життям.

Панахида відбудеться 6 листопада о 18:00 у домі померлого за адресою: с. Підлужжя, вул. М. Підгірянки.

7 листопада о 11:00 розпочнеться похорон з дому Героя. Далі відбудеться прощання в Парафії Благовіщення Пречистої Діви Марії (с. Підлужжя, Церковний провулок, 4).

Поховають захисника на кладовищі с. Підлужжя.

Висловлено щирі та глибокі співчуття дружині, рідним, близьким, друзям і побратимам Руслана Ярославовича. У цей скорботний час уся громада розділяє горе та схиляє голови в глибокій шані й скорботі.

Хлопець пройшов медичну комісію без відома батьків. Оскільки у військкоматі його не приймали, медогляд довелося проходити у звичайній лікарні. Мамі він сказав, що обстежується для отримання водійських прав.

Правду батьки дізналися згодом, коли мати прочитала, що документи потрібні для контрактної служби. Її реакція була короткою: «Ти що, не мудрий?». Михайло відповів, що не зробив нічого поганого, і додав: «Я вже виріс із тих років, аби сі слухати. То вже треба робити».

Після навчання у Старичах Михайло залишився там на фаховій службі, а потім приєднався до 63-ї окремої механізованої бригади. Він служив солдатом у взводі розвідки 106-го батальйону.

Підрозділи бригади працювали, зокрема, на Херсонському та Сумському напрямках. Згодом військовий опинився на Донеччині — у Серебрянському лісі, де залишався до поранення.

Навесні 2026 року, коли Михайло заходив на позицію, російський FPV-дрон на оптоволоконному управлінні вдарив по ньому. Внаслідок вибуху військовий утратив обидві ноги вище коліна.

Попри тяжке поранення, Михайло зберіг рішучість, із якою свого часу сам пішов на службу.

За словами експертки з питань місцевих фінансів Аналітичного центру АМУ Тетяни Палійчук, парламент у першому читанні врахував частину пропозицій асоціації, зокрема збереження 64% ПДФО в бюджетах громад та коштів реверсної дотації. АМУ розраховує, що ці рішення залишаться в остаточній редакції бюджету після другого читання.

Виконавчий директор Івано-Франківського регіонального відділення АМУ Юрій Стефанчук зазначив, що вдалося зберегти додаткові 4% ПДФО, що забезпечує понад 500 млн грн для громад Прикарпаття. Також не допустили вилучення реверсної дотації для Івано-Франківської, Ямницької, Брошнів-Осадської, Бурштинської, Дубовецької та Поляницької громад.

Водночас парламент не підтримав поправки щодо повернення до місцевих бюджетів надходжень від військового та силового ПДФО, а також належного фінансування освіти й медицини. Окрема проблема — фінансування підвищення зарплат працівникам культури, дошкільної освіти та соціальної сфери: місцеві бюджети не отримали достатнього ресурсу для покриття цих видатків.

Щоб забезпечити підвищення зарплат учителям із 1 вересня 2026 року, громадам Івано-Франківщини до кінця року необхідно додатково понад 180 млн грн. Із 62 територіальних громад області більше третини мають вкрай низький запас фінансової міцності та практично не володіють резервами для покриття нових видатків.

Асоціація міст України підготувала та подала близько сотні пропозицій до проєкту Держбюджету-2027. Серед ключових вимог — збереження 64% ПДФО в бюджетах громад, належне фінансування освітньої та медичної сфер, недопущення вилучення реверсної дотації та повернення місцевому самоврядуванню надходжень від військового й силового ПДФО.

Рязанський нафтопереробний завод входить до складу «Роснафти» і є одним з найбільших підприємств нафтопереробки в Росії. Він виробляє автомобільні бензини, дизельне пальне, авіагас, мазут і бітум, забезпечує паливом Москву та центральні регіони Росії, а також випускає паливо для потреб Міноборони РФ, зокрема гас ТС-1 для військової авіації.

Губернатор Рязанської області Павло Малков підтвердив масовану атаку дронів на регіон. За його словами, уламки безпілотників пошкодили об’єкти, на території промислових об’єктів у Рязані виникли займання, а в частині міста фіксувалися перебої з електроенергією через пошкодження ліній електропередачі.

Також у Рязані, ймовірно, горить логістичний центр маркетплейса Wildberries. Розподільчий центр площею близько 173 тисяч квадратних метрів під назвою «Рязань:Тюшевська» розташований в індустріальному парку «Рязанський» біля села Тюшево Рязанського муніципального району.

Місцеві жителі повідомляють, що логістичний центр став об’єктом атаки і загорівся. Знімок з місця події, надісланий очевидцем, не верифіковано.

Спочатку разом із кумом волонтери виготовляли турелі для кулеметів, причепи для евакуації та інше обладнання для фронту. За словами Романа, він намагався зробити все, що просили військові.

Ідея наземних дронів виникла під час ремонту автомобіля в гаражі колеги. Перші конструкції створювали на велосипедній базі, згодом перейшли на колеса від гіроскутерів, а пізніше почали купувати більші мотор-колеса в Китаї.

Загалом волонтери виготовили понад 50 наземних дронів. Їх передавали військовим різними способами: іноді захисники приїжджали самостійно, іноді техніку відправляли «Новою поштою», бували випадки, коли військові приїжджали колоною, тестували дрони й забирали їх.

Одним із поштовхів до створення дрона-мінувальника стало звернення військових, які розповідали, що російський танк щодня з’являвся в одному й тому самому місці та обстрілював українські позиції. Перші моделі перевозили одну міну, згодом дві, а після отриманого досвіду волонтери почали удосконалювати конструкції, щоб дрон міг повертатися після виконання завдання.

Пізніше виникла потреба в дронах для логістики: волонтери виготовляли багажники й кріплення для перевезення мін та спорядження. Згодом військові почали просити більші конструкції для евакуації та перевезення вантажів, і волонтери створили довший дрон, який міг везти 150–200 кілограмів.

За матеріалами справи, 11 грудня 2025 року львівська професорка через наукову керівницю аспірантки передала номер своєї банківської картки для перерахунку неправомірної вигоди за сприяння у захисті наукової роботи. Того ж дня дівчина через банківський термінал у франківському торговому центрі «Велмарт» переказала викладачці 12 600 гривень і надіслала їй у месенджері фото квитанції про оплату. У телефонній розмові Уляна Граб запевнила аспірантку про успішний захист, а 29 грудня проголосувала за присудження їй ступеня доктора філософії.

Під час судового засідання обвинувачена повністю визнала свою вину та щиро розкаялася у вчиненому. 3 листопада 2026 року суд визнав науковицю винною за частиною першою статті 368 Кримінального кодексу України та призначив їй покарання у вигляді 17 000 гривень штрафу. Крім того, викладачку на один рік позбавили права обіймати посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих функцій. Вилучені під час розслідування мобільний телефон та ноутбук суд ухвалив повернути засудженій.

Цей вирок став уже п'ятим у межах розслідування корупційної схеми вимагання грошей у цієї ж аспірантки.

Раніше Івано-Франківський міський суд засудив наукову керівницю аспірантки Ганну Карась, яка вимагала загалом близько двох тисяч доларів США за лояльність колег і сплатила 12 750 гривень штрафу. Також вироки отримали завідувач відділу аспірантури і докторантури Роман Ільницький за одержання 300 доларів США хабаря та викладачки Леся Романюк і Віолетта Дутчак, які брали по 300 доларів США за позитивні рецензії й голосування. Усім трьом призначили по 17 000 гривень штрафу з позбавленням права обіймати керівні посади в закладах освіти на один рік.

Будівля розташована в центрі Косова. У різні часи тут видобували сіль, працювала повітова адміністрація, а за радянських часів виготовляли гуцульські килими. Після закриття фабрики приміщення понад 25 років пустувало й руйнувалося.

Місцеві активісти вирішили відновити будівлю та створити Центр карпатської культури — простір для ремесел, творчості, підприємництва та спільних проєктів. Тодішня координаторка проєкту Роксолана Мартинюк розповіла, що команда навчилася писати мікропроєкти, а згодом залучила масштабне фінансування через програму транскордонного співробітництва.

Сьогодні тут працюють майстри та підприємці, зокрема ті, хто переїхав до Косова через війну. Серед них — ткацьке ательє «Вандра Рагз», яке релокувалося з окупованої Каховки. Засновниця ательє Лариса Боден зазначила, що Косів зустрів переселенців відкрито.

Будівля належить Косівській міській територіальній громаді. Через обмеження воєнного часу окрему комунальну установу не створювали, тому обрали гнучку модель управління із залученням креативного сектору. Міська рада фінансує утримання будівлі та території, зокрема обслуговування системи опалення з тепловими насосами, гідроізоляцію стін і благоустрій, а резиденти самостійно вирішують частину поточних питань.

До десятки відібраних ініціатив також увійшли «Бібліотечний гараж» із Чортківської громади, платформа «Креденс» на Волині та Івано-Франківщині й проєкт VERETA з Томашпільської громади. Наступний етап — детальний аналіз цих ініціатив, на основі якого розроблять методичні рекомендації та типові документи для безоплатного використання іншими громадами. Також створюють серію з десяти подкастів «Один одному: Культура», а завершити дослідження планують до кінця 2026 року.

Згодом жінка прийшла до літньої кухні свого будинку, де чоловіки вечеряли. Вона вдарила одного з них долонею по потилиці, взяла сокиру й почала бити нею в двері, за якими той зачинився, а через отвір кілька разів ударила його по голові руків’ям сокири.

Пізніше жінка зустріла знайомого, і, за версією обвинувачення, вони домовилися продовжити конфлікт, залучивши ще трьох людей. Група підготувала дерев’яні держаки та близько 23:00 приїхала до господарства.

Чоловіка, який був роботодавцем потерпілих і чоловіком обвинуваченої, били дерев’яним держаком від лопати, кулаками та ногами. Унаслідок цього він отримав черепно-мозкову травму, струс головного мозку та переломи кісток обличчя й носа, що експертиза віднесла до середнього ступеня тяжкості. Нападники також силоміць виламали двері кімнати, де сховався ще один чоловік, і били його.

Суд встановив, що у червні 2020 року чоловік, який брав участь у нападі, запропонував слідчому Тисменицького відділу поліції 500 доларів США за те, щоб його не притягували до кримінальної відповідальності та не затримували в іншому провадженні. Пропозицію він написав на аркуші й передав слідчому, який повідомив про це керівництво.

Обидва обвинувачені визнали вину, розкаялися та відшкодували завдані збитки. Потерпілий просив суд не карати їх суворо, оскільки сторони примирилися.

Суд призначив чоловікові п’ять років і два місяці позбавлення волі без конфіскації майна за хуліганство групою осіб із застосуванням заздалегідь підготовлених предметів та за пропозицію неправомірної вигоди службовій особі. Строк обчислюватимуть із 22 лютого 2023 року. Жінці призначили чотири роки позбавлення волі, звільнивши від відбування покарання з випробуванням на два роки.

«Для Франківська 400 мільйонів гривень — це значна сума, яку ми можемо спрямувати на підтримку Збройних сил України, будівництво котелень, розвиток міста та багато важливих справ для людей», — зазначив Руслан Марцінків.

Питання обговорили з народними депутатами під час зустрічі, організованої Асоціацією міст України.

Міський голова наголошує, що громади, які розвиваються, залучають бізнес і наповнюють бюджети, не повинні втрачати додаткові фінансові ресурси.

Марцінків закликав парламентарів підтримати збереження цих надходжень під час другого читання бюджету та заявив, що міська влада відстоюватиме інтереси Івано-Франківської громади.

У червні 2023 року Галицька міська рада розпочала процедуру визнання майна безхазяйним і взяття його на облік. Це мало стати першим кроком до оформлення споруди у комунальну власність та закладення в бюджеті коштів на її утримання. Однак протягом наступних трьох років об’єкт так і не взяли на облік.

У лютому 2026 року прокурори звернулися до окружного адміністративного суду області з позовом про визнання бездіяльності міськради протиправною та зобов’язання вчинити відповідні дії.

У суді орган місцевого самоврядування заперечував проти позову, аргументуючи це тим, що дамба нібито може бути пов’язана з державним майном — гідротехнічною спорудою «Причал порту Галич». Через відсутність координат розташування об’єкта підтвердити або заперечити це, за словами відповідача, неможливо.

Прокурори спростували ці твердження. Ще у 2025 році вони звернулися до Фонду державного майна України та ДП «Адміністрація річкових портів», які офіційно підтвердили, що дамба не перебуває у державній власності й не входить до складу об’єкта «Причал порту Галич».

Суд повністю погодився з позицією прокуратури та задовольнив позов. Рішення ухвалене 27 жовтня 2026 року і набере законної сили після закінчення терміну на апеляційне оскарження.

До гасіння залучили рятувальників 1-ї державної пожежно-рятувальної частини. На місці пожежі працювала ланка газодимозахисної служби.

Рятувальники оперативно локалізували пожежу о 22:43, а о 22:54 — ліквідували.

Травмованих немає. Причину виникнення пожежі встановлюють.

За попередніми даними, сталося зіткнення двох легкових автомобілів. У результаті аварії одна особа загинула.

Ще четверо людей отримали травми, серед них двоє дітей.

Рятувальники деблокували тіло загиблої особи із салону автомобіля. Також вони від’єднали клеми акумуляторних батарей обох транспортних засобів, щоб запобігти можливому загорянню.

Обставини дорожньо-транспортної пригоди встановлюються.

Рятувальники закликали водіїв бути уважними на дорогах, дотримуватися правил дорожнього руху та обирати безпечну швидкість, особливо зважаючи на дорожні умови.

Єдиний розрахунковий тариф встановили для ТОВ «Біоальтернатива» та ТОВ «Гріє Івано-Франківськ».

Перегляд розцінок відбувся на підставі звернень самих компаній та з урахуванням середньозважених тарифів на тепло з природного газу, які Держенергоефективності розрахувало станом на 25 вересня 2026 року.

З ухваленням нових документів втратили чинність попередні рішення виконкому — № 12 від 9 січня 2026 року щодо ТОВ «Біоальтернатива» та № 1486 від 30 грудня 2025 року щодо ТОВ «Гріє Івано-Франківськ».

У рішеннях зазначено: «Встановити тариф на теплову енергію, що виробляється для потреб бюджетних установ у розмірі 5822,12 грн за 1 Гкал з ПДВ. Рішення набуває чинності з моменту оприлюднення в засобах масової інформації».

Офіційне оприлюднення документа забезпечить відділ патронатної служби міської ради в газеті «Західний кур’єр». Контроль за виконанням поклали на заступників міського голови Руслана Гайду та Михайла Смушака.

Очільниця ОВА зазначила, що хвилиною мовчання вшановують пам'ять кожного захисника і захисниці, а також цивільних, які загинули через атаки Росії.

«Для родин загиблих воїнів це особливе звернення та особливе прохання. Тому я звертаюся до всіх жителів Прикарпаття, гостей області: вшановувати хвилиною мовчання кожного дня наших Героїв», — сказала Онищук.

В ОВА разом із керівниками територіальних громад обговорюють можливість запровадити звукове сповіщення про початок хвилини мовчання, щоб люди чули сигнал і зупинялися.

«Також пропрацьовуємо з очільниками територіальних громад, щоб було чути сповіщення про хвилину мовчання, щоб усі зупинялися. Це для нас важливо», — додала Світлана Онищук.